понеділок, 27 листопада 2017 р.

Семінар-навчання шкільних бібліотекарів Луцького району


24 листопада 2017 року на базі Волинської обласної бібліотеки для юнацтва відбувся семінар-навчання шкільних бібліотекарів Луцького району.
Директор Алла Єфремова окреслила особливості роботи бібліотек в період обєднання територіальних громад та побажала успішної роботи.
Завідувач науково-методичного відділу Зоя Корчинська та завідувач сектору реєстрації користувачів інформаційно-бібліографічного відділу Руслана Тимощук детально розповіли про використання інформаційно-комунікаційних технологій, електронних бібліографічних баз даних Волинської обласної бібліотеки для юнацтва на підтримку навчально-виховного процесу в школі.
 Нові форми роботи в соціокультурній діяльності книгозбірні, їх емоційний відеосупровід презентувала завідувач відділу читальних залів Тетяна Швай.
Детально про впровадження Універсальної десяткової класифікації в практику роботи бібліотек, особливості визначення індексів документів      розповіла завідувач відділу комплектування фондів та католагізування документів Світлана Єгорова.
Учасників семінару запросили на зустріч з письменником Андрієм Кокотюхою.
Методист методичного кабінету Луцького районного відділу освіти Орися Кратік, підсумовуючи заняття, підкреслила, що отримані консультації, роздаткові матеріали на електронних носіях, яскраві презентації та відеоматеріали, враження від роботи книгозбірні стануть для колег з шкільних бібліотек цінною основою для активізації їх діяльності та утвердження іміджу. 

Skype-спілкування «Бібліотека – територія творчості»


24 листопада відбулося Skype-спілкування між бібліотекарями Волинської та Запорізької обласних бібліотек для юнацтва на тему «Бібліотека – територія творчості».
Колег із Запоріжжя зацікавила робота творчої майстерні «На-вчись!», яку охоче описала Оксана Коба. Більш детально.
Любов Фрадинська свою розповідь про реалізацію проекту «Творчість заради життя» http://vollibr.org.ua/index.php/programi-preokti-zakhodi?layout=edit&id=495  численні благодійні виставки та імпрези ілюструвала світлинами та презентаціями.
Про свої найуспішніші проекти розповіли фахівці ЗОБЮ.
13 квітня 2017 року в Запорізькій області (на базі Запорізької обласної бібліотеки для юнацтва) стартував регіональний проект «Я тебе чую: зниження насилля в родинах ВПО та учасників АТО, сприяння попередженню нових конфліктів в українському соціумі за допомогою методу Форум-театру». Більш детально.
Третій рік поспіль бібліотека бере участь у міжнародній програмі Come Write In та листопадовому письменницькому марафоні NaNoWriMo! Більш детально.
Волонтерський проект «Безкоштовні курси української мови» діють у Запоріжжі з січня 2014 року. З жовтня стартував сьомий навчальний сезон, який став найчисельнішим – на курси зареєструвалося понад дві сотні городян. Більш детально.
«Літературна Штольня» – це відкритий майданчик для творчих експериментів. «Відкопай свій талант!» – саме під таким гаслом розпочала роботу Літературна Штольня у червні 2015 року. Проект цікавий усім, хто пише вірші або прозу та хоче вдосконалити свої навички або спробувати щось нове у літературі. Більш детально.
Ток-шоу «Рівні серед рівних»міжкультурний  діалог молоді Запоріжжя між  параолімпійцями,  старшокласниками ЗОШ №41, волонтерами,  музикантами  і талановитими особистостями з особливими потребами. Більш детально.
Обмін творчими ідеями та досвідом підтримки та розвитку естетичних смаків молоді засвічив, що бібліотеки для юнацтва стали потужними центрами спілкування та самореалізації юнаків та дівчат.

Skype-спілкування – мости між бібліотеками


      25 жовтня 2017 року в Миколаївській обласній бібліотеці для юнацтва відбувся обласний семінар «Бібліотека – центр національно-патріотичного виховання молодих громадян України» для працівників централізованих бібліотечних систем, які відповідають за роботу з юнацтвом. Колеги зазначили:
«Обмін досвідом роботи – одна із передумов успішної діяльності сучасних бібліотек. Особливо цікавими є напрацювання колег з інших регіонів України. Професійний діалог (у форматі відеоконференції) з фахівцями Харківської, Полтавської, Волинської обласних бібліотек для юнацтва, котрі поділилися своїми кращими проектами з патріотичного виховання молоді, був плідним, сповненим нових ідей та намірів на їх втілення на миколаївському ґрунті» (http://unbib.mk.ua/index.php/2009-06-02-17-23-57/34-2009-06-02-17-14-16/2463--2017.html).
Завідувач відділу культури та мистецтв Лариса Тананайко поділилась досвідом волонтерської співпраці в рамках волонтерського проекту «Меценати для солдата».  Про патріотичне виховання молоді в контексті сучасності розповіла заступник директора Волинської обласної бібліотеки для юнацтва Катерина Прийма:
«Ми усвідомлюємо, що знаходимось в центрі Європи і прагнемо там бути, тому наближення до спільних кордонів спонукає нас до розуміння того, що ми бачимо як живуть люди на Заході і це сприяє пробудженню громадянської ініціативи, виникненню різних громадських молодіжних рухів, розповсюдженню волонтерської діяльності. Прикладаємо чимало зусиль, щоб всі жителі громади Луцька, незалежно якою мовою розмовляють, ідентифікувати себе громадянами України, бути причетними до того, що діється в нашій державі.
Тема патріотизму пронизує різноманітні заходи, які проводяться в бібліотеці, зокрема під час реалізації проектів.
Якщо перегляд фільмів «КІНОКЛУБу DOCUDAYS UA В БІБЛІОТЕЦІ» пов’язані з темою прав людини, до обговорення запрошуємо волонтерів, учасників АТО, військових капеланів.
        У школі правових знань «Уроки права – уроки життя» часто темами занять є обговорення книг сучасної прози про героїв АТО, правових аспектів життя та правопорушень.
        Творча майстерня «На-вчись!» активно працює в рамках проекту «Україна починається з мене», який спрямований на підтримку воїнів-захисників. Проводяться різноманітні майстер-класи з виготовлення сувенірів для бійців в зону АТО, плетіння сітки».

вівторок, 3 жовтня 2017 р.

Скайп-спілкування з Миколаївською обласною бібліотекою для юнацтва


3 жовтня відбулося чергове скайп-спілкування нашої книгозбірні з Миколаївською обласною бібліотекою для юнацтва. З Всеукраїнським днем бібліотек колег привітала директор Алла Єфремова. Вона окреслила спільні завдання, які стоять перед бібліотечними установами, які обслуговують молодь в різних регіонах країни. 
Про використання інформаційно-комунікаційних технологій, електронних бібліографічних баз даних Волинської обласної бібліотеки для юнацтва на підтримку навчально-виховного процесу в школі розповіла завідувач інформаційно-бібліографічного відділу Надія Ількевич.
Багатющим досвідом роботи бібліотеки, як партнера в реалізації волонтерських та благодійних проектів «Меценати для солдата», «Творчість заради життя», поділилась головний бібліотекар відділу культури та мистецтв Любов Фрадинська. 
Зацікавили колег відео та особливості підготовки занять в бібліокафе – одній з нових форм роботи в соціокультурній діяльності книгозбірні. З ними познайомила завідувач відділу читальних залів Тетяна Швай.
Головні бібліотекарі відділу абонементу Лариса Малиновська та Світлана Стефановська окреслили особливості реалізації програми «Творимо милосердя разом…» з вихованцями Волинського обласного молодіжного Центру реабілітації інвалідів з дитинства «Джерело життя», учнями Луцького навчально-реабілітаційного центру «Надія». Подробиці проведення цієї роботи викликали інтерес колег, адже вони також активно працюють з цією категорією користувачів.
Про акції з метою підняття рейтингу сторінки бібліотеки на Facebook розповіла завідувач науково-методичного відділу Зоя Корчинська.
Скайп-спілкування з колегами дозволило прискіпливіше оцінити власну діяльність з огляду на впровадження в роботу нових цікавих форм та технологій роботи. Хотілось бути цікавими не лише нашим читачам, а й колегам, які також активно працюють в даному напрямку. 

пʼятниця, 15 вересня 2017 р.

Видатні імена України


У Волинській обласній бібліотеці для юнацтва в рамках Всеукраїнського було проведене анкетування «Видатні імена України». В ньому брало участь 100 чоловік. Респондентам запропонували дати відповідь за питання:
1. Назвіть трьох українців, яких Ви вважаєте найвидатнішими
2. Назвіть трьох українців, яких Ви вважаєте найвідомішими в усьому світі (можна повторювати)
3. Вкажіть по одному найзначнішому або найвідомішому українцю у кожній номінації (можна повторювати): письменник/поет, художник, співак/артист, музикант/композитор, актор, режисер, спортсмен, вчений/науковець, громадський діяч, політик, військовий, архітектор, Ваш варіант.
На перше та друге запитання анкети дали відповідь майже всі респонденти. Як і очікувалось, лідерами анкетування стали всесвітньовідомі українські письменники Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко. Вони очолили рейтинг трьох українців, яких вважають найвидатнішими та найвідомішими в усьому світі. Серед постатей, які вважають найвидатнішими українцями, є також історичні діячі, лідери національного руху, політики, письменники, науковці, співаки, актори, спортсмени, активіст Євромайдану (Парасюк Володимир).
Перелік найвідоміших в усьому світі українців дещо повторює відповіді на перше питання. Цікаво, що серед найвідоміших у світі українців названі Даниїл Тесленко (кіберспортсмен, професійний гравець в Counter-Strike), легендарна Роксолана (Лісовська Анастасія), Квітка Цісик (американська співачка українського походження, популярна виконавиця рекламних джинґлів у США, виконавиця українських народних і популярних пісень), Павло Шеремет (білоруський, російський та український журналіст телебачення, радіо та періодичних видань, який загинув внаслідок замаху).
На третє запитання «Вкажіть по одному найзначнішому або найвідомішому українцю у кожній номінації (можна повторювати»)» не всі респонденти визначились з усіма позиціями. Їм, вочевидь важко було назвати визначних українських режисерів, науковців, архітекторів тощо.
Найвідомвішими письменниками очікувано виявились Тарас Шевченко (55 респондентів), Ліна Костенко (10 респондентів), Леся Українка (8 респондентів), Іван Франко (7 респондентів).
Найвидатнішими українськими художниками визнані Катерина Білокур (32 респонденти), Тарас Шевченко (22 респонденти), художник-авангардист українсько-польського походження Казимир Малевич (8 респондентів), Євгенія Гапчинська та Марія Примаченко (по 4 респонденти), Іван Репін та Василь Цаголов (по 2 респонденти).
Лідером серед виконавців став фронтмен групи «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук. Його згадали 20 респондентів.
Серед видатних співаків названі, як незабутні Соломія Крушельницька, Анатолій Солов’яненко, Іван Козловський, Назарій Яремчук, Андрій Кузьменко (Кузьма), так і популяні артисти Софія Ротару, Ніна Матвієнко, Олег Винник, Джамала, Тіна Кароль, Олександр Пономарьов, Руслана, Олександр Положинський («ТАРТАК»).
Найвідомішими уккраїнськими композиторами визнані Микола Лисенко (38 респондентів) та Святослав Вакарчук (10 респондентів). Респонденти пригадали, як музичних класиків Максима Березовського, Мирослава Скорика, Миколу Леонтовича, Ігоря Шамо, автора музики Гімну Ураїни Михайла Вербицького, так і творців пісень Володимира Івасюка, Костянтина Меладзе, Олега Срипку, Руслана Квінту та представників молодіжних рок-формацій «Onuka», «The Hardkiss».
Найвидатнішим українським актором 35 респондентів назвали Богдана Ступку. До переліку потрапили легендарні Марія Заньковецька, Іван Карпенко-Карий,  Іван Миколайчук, Ужвій Наталія, наші сучасники Ада Роговцева, Ольга Сумська, Володимир Зеленський, акторка, танцівниця, відома завдяки ролі Жені у п’ятому та шостому сезонах серіалу «Свати», Анна Кошмал, шоумен, резидент «Камеді Клаб», учасник команди КВК «Ва-Банк» Андрій Бурим (також відомий як Андрій Бурим-Бурим). Цікаво, що респонденти пригадали Мілу Йовович та Мілу Куніс, американських актрис, моделей, модельєрок родом з України.

48 респондентів визнали найвизначнішим режисером Олександра Довженка, по 12 – Сергія Параджанов та Леся Курбаса. Для 4 респондентів кращим режисером став Олег Сенцов, активіст Євромайдану, якого у 2015 році суд у Ростові-на-Дону засудив до 20 років позбавлення волі з відбуванням покарання у колонії суворого режиму. 

До переліку кращих українських режисерів потрапив Спілберг Стівен, один з найуспішніших кінорежисерів США в історії. Сам Спілберг зазначав: «Батьки моєї матері з України. Один дідусь – одесит, інший – з маленького українського села». Коли Спілберг побував у 2006 році в Одесі, першими його словами після сходу з трапа літака була фраза: «Нарешті я на рідній землі!»

Серед спортсменів в анкетуванні впевнено лідирують брати Віталій та Володимир Клички. Їм надали перевагу загалом майже третина опитаних (33 респонденти). Учасники анкетування також назвали славетних борців Івана Піддубного та Жана Беленюка, футболістів Андрія Шевченка, Валерія Лобановського та Андрія Ярмоленка, боксера Олександра Усика, легкоатлета (стрибки з жердиною) Сергія Бубку, важкоатлета Василя Вірастюка, плавчиню Яну Клочкову.
Найвидатнішими українськими вченими визнано мислителя і природознавця найширшого профілю, одного із засновників геохімії і радіогеології, творця біогеохімії, вчень про біосферу і ноосферу Володимира Вернадського, фізика і електротехніка, винахідника, перекладача Біблії українською мовою Івана Пулюя, лікаря, ученого в галузі медицини та біокібернетики (у 2008 році визнаного другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування громадської думки) Миколу Амосова, ученого у галузі зварювальних процесів і мостобудування Євгена Патона.
8 респондентів назвали серед видатних українських вчених Любомира Романківа (нар. 17 квітня 1931, м. Жовква, Україна) – провідного науковця компанії IBM (Йорктаун Хайтс, Нью-Йорк) в галузі комп’ютерних технологій, співвинахідника (разом з Девідом Томпсоном) процесів створення тонкоплівкових індуктивних і магніторезистивних мікроголовок для запису інформації, що уможливили появу жорстких дисків і персональних комп’ютерів, автора і співавтор понад 65 патентів.
Учасники анкетування пригадали визначних біологів та медиків Модеста Левицького, Іллю Мечникова (один з засновників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології і мікробіології), Івана Сосіна (психіатрія, наркологія, медична психологія, психотерапія), фундаторів  ракетобудування Миколу Кибальчича та Сергія Корольова, інженера, винахідника, конструктора Юрія Кондратюка, одного із провідних авіаконструкторів Олега Антонова, історика Михайла Грушевського, математика Михайла Кравчука, сходознавця Агатангела Кримського, мовознавців Олександра Потебню, Михайла Жовтобрюха, літературознавців Олександра Білецького та Григорія Грабовича, бібліотекознавця Володимира Хавкіна.
Найвидатнішим громадським діячем визнано Голову Центральної Ради Української Народної Республіки (1917-1918), багаторічного голову Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (1897-1913) Михайла Грушевського. Серед політиків лідирує діючий Президент України Петро Порошенко. Респонденти, як визначних громадських діячів, назвали волонтера Георгія Туку, телеведучу Ольгу Фреймут, активіста Євромайдану Володимира Парасюка тощо. До списку політиків респонденти включили всіх президентів України часу її незалежності, лідерів опозиції Олега Ляшка та Юлію Тимошенко. Цікаво, що до обох цих переліків ввійшов голова Волинської обласної ради Ігор Палиця.
Гетьмана Богдана Хмельницького названо найвидатнішим військовим України (32 респонденти). Були вказані Роман Шухевич, Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Петро Сагайдачний, Нестор Махно, Надія Савченко,  Київський князь Святослав Хоробрий, Костянтин Василь Острозький, Симон Петлюра, Іван Кожедуб. Респонденти назвали також генерал-майора Збройних Сил України, заступника Міністра оборони України Олега Шевчука та заступника командира роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь», який у боях за Вуглегірськ з групою міліціонерів, серед яких були й Олександр Фацевич та Ігор Дрючан, з 30 січня 2015-го 3 доби тримали оборону південної околиці міста, Григорія Рубчука.
Респондентам виявилось найважче визначитись, кого з українських архітекторів визнати найвідомішим. Серед лідерів анкетування виявились Владислав Городецький, Янош Віг, Олексій Бекетов, Григорій Головко,  Іван Левинський, Микола Степанов, Микола Левчук, Тетяна Бєляєва, Бідзіля Андрош, Юрій Білоконь, Володимир Заболотний, Василь Нагірний, Іван Кушнір, Вадим Гопкало, Олександр Комаровський.
Лише декілька користувачів зазначили власний варіант найвідоміших українців, відмітивши Сергія Нігояна (патріот), Михайла Телігу (справжній чоловік), Андрея Шептицького (релігійний діяч).
Анкетування продемонтрувало, що респонденти досить єдині у визначенні національних лідерів, знають чимало видатних українців, шанують будівничих нашої держави від давніх часів до сьогодення. Якщо з українськими письменниками, політиками, громадськими діячами визначитись вдалось досить легко, то чимало респондентів не вказали режисерів, акторів, вчених, архітекторів. Це ставить перед бібліотекою завдання в ширшій презентації літератури про видатних діячів культури та науки України.

Завідувач науково-методичного відділу   Зоя Корчинська

четвер, 31 серпня 2017 р.

Моя улюблена книга

24 серпня, в День Незалежності, в рамках бібліотечної акції «З днем народження, Україно», біля приміщення книгозбірні було проведено міні-опитування «Моя улюблена книга».
  

 
Лідерами читацьких уподобань стали вічні «Біблія», «Кобзар» Тараса Шевченка, популярні видання Андрія Кокотюхи «Червоний», Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита», цикл романів про Гаррі Поттера Джоан Роулінг, які вказали 3-4 опитаних. Серед книг, які згадали двічі, твори Ліни Костенко «Записки українського самашедшого», Дена Брауна «Код да Вінчі», Оршулі Фариняк (Орести Осійчук) «АЙХО, або Подорож до початку».
Чимало опитаних назвали улюбленими книги українських авторів. Це твори, як класиків літератури, так і сучасних письменників з яскраво окресленою патріотичною позицією:
Дашвар Люко «Село не люди»
Дочинець М. «Вічник. Сповідь на перевалі духу»
Гончар О. «Земля гуде»
Корній Д. «Зірка для тебе»
Малик В. «Тіні над Латорицею»
Талан С. «Замкнене коло»
Українка Леся «Вибране»
Чикаленко Є. «Щоденник…»
Шкляр В. «Залишенець. Чорний ворон», «Троща».

Приємно, що серед улюблених книг видання наших земляків різноманітних стилів та жанрів:
- останній підсумковий роман «Тенета для Полісся» Василя Гея
- роман, від якого не можливо відірватися, «Танець білої тополі» Надії Гуменюк
- «Моя Друга світова: роман-хроніка в голосах» Миколи Жулинського
- екологічний роман Віктора Лазарука «Світязь»
- своєрідний епос-біографія одного поліського українця «Століття Якова», роман про трагічні роки XX-cт., нелегку жіночу долю та нездійснене кохання «Соло для Соломії» Володимира Лиса
- збірка верлібрів «Зірка пливе до світанку» Анатолія Махонюка.
  

  


Традиційно популярні в опитуваних твори зарубіжних письменників:
Бредберi Рей «Кульбабове вино»
Булгаков М. «Собаче серце»
Готье Т. «Капитан Фракасс»
Гюго В. «Знедолені»
Дюма О. «Граф Монте-Крісто»
Клінтон Гілларі «Важкі рішення»
Кури Августо «Продавец грез»
Леві М. «Де ти?»
Лондон Д. «Біле ікло»
Маркес Г. Г. «Сто років самотності»
Орвелл Оруел «1984», «Скотный двор»
Остін Джейн «Гордість і упередження»
Пелевин В. «Чапаев и Пустота»
Пехов А. «Хроники Сиалы»
Пикуль В. «Честь имею»
Пюзо М. «Хрещений батько»
Скот В. «Монастир»
Шекспір В. «Гамлет, принц датський»
Оскільки серед опитаних виявились гості з Польші, то до переліку улюблених книг потрапили «Пан Тадеуш» Адама Міцкевича та «Потоп» Генрика Сенкевича.
Як діти, так підлітки та дорослі, називали улюбленими книги, які залишили яскраві враження з дитинства:
«Казки народів світу»
«50 кумедних і химерних історій»
«Українські народні казки»
Дал Роальд «Матильда»
Ліндгрен Астрід «Малий і Карлсон, що живе на даху»
Малик Галина «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»
Перро Шарль «Попелюшка»
Портер Елеонор «Полліанна»
Франко Іван «Коли ще звірі говорили»
Юрье Женевьева «Звездный час Розмаринчика».

Загалом лучани та гості міста вразили різноманіттям названих видань, жанрів та смаків. Вони охоче згадували книги, які вразили їх в різні періоди життя, давали детальний аналіз обраних видань та радили їх прочитати. Деякі його учасники жалкували, що останнім часом через занятість та захоплення Інтернетом почали менше читати.
Опитування викликало жвавий інтерес, сприяло популяризації читання, а також стало приємною розвагою, адже за названу книгу всі його учасники отримали по цукерці.

А які із згаданих книг зацікавили Вас? Запрошуємо прочитати їх у нашій книгозбірні!

четвер, 13 липня 2017 р.

 
ПРОПОНУЄМО ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА СТАТТЮ:
Ржеуський А. Безкоштовні веб-сервіси для створення бібліотечних мультимедійних продуктів: порівняльний аналіз / А. Ржеуський, Н. Кунанець, О. Малиновський // Бібліотечний вісник. – 2017. – № 1. – С. 17–26. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2017_1_5

Науковцями із Національного університету «Львівська політехніка» проаналізовано безкоштовні веб-сервіси для створення бібліотечних мультимедійних продуктів: презентацій та відеоматеріалів, які потенційно можуть використовуватися при підготовці віртуальних виставок та реклами заходів, запланованих у книгозбірні. Розглянуті сервіси не потребують встановлення на робочий комп’ютер, їх функції активуються через мережу Інтернет. Проведено комплексний порівняльний аналіз методами бенчмаркінгу великої кількості безкоштовних веб-сервісів, які забезпечують ефективне створення інформаційних продуктів із мультимедійною складовою. На основі дослідження функціональних можливостей кожного з них виокремлено найзручніші, що максимально сприяють створенню презентативних інформаційних продуктів з мультимедійною складовою.