РІВЕНЬ ОБІЗНАНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ БІБЛІОТЕКИ ДЛЯ ЮНАЦТВА ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ШІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту зумовлює необхідність трансформації традиційних підходів до бібліотечно-інформаційної діяльності. Сьогодні ШІ – це реальний інструмент, який може звільнити бібліотекаря від рутини, автоматизувати пошук інформації та допомогти у створенні креативного контенту. Проте успішна цифровізація не можлива без розуміння готовності власне бібліотекарів до таких змін.

З цією метою у період із 23 до 27 лютого 2026 року Юлія Вірун провела анонімне опитування серед фахівців Волинської обласної бібліотеки для юнацтва (далі – ВОБЮ). До участі долучилися працівники різних відділів та посад, що дозволило Юлії, як співробітниці цієї ж установи, дослідити питання доцільності використання технологій ШІ при виконанні робочих обов’язків бібліотекарями ВОБЮ. Результати дослідження будуть оприлюднені на міжнародній науковій конференції молодих учених «Культура та інформаційне суспільство XXI століття», яка відбудеться16 –17 квітня 2026 року у Харкові.

Юлія Вірун підсумовує: «Основі завдання опитування, яке складається із трьох тематичних блоків, полягали у визначенні рівня зацікавленості та рівня володіння ШІ–інструментами, виявленні найбільш трудомістких та часозатратних робочих завдань працівників, головних побоювань щодо впровадження штучного інтелекту у щоденну роботу та наявності потреби здобуття нових цифрових навичок…

…Учасниками опитування стали 26 бібліотекарів. Більшість – 21 респондент (80,8 %), має загальне уявлення про технології штучного інтелекту, 4 (15,4 %) добре орієнтуються в темі. Варіант «Мені це не цікаво» обрала одна людина.

42,3 % опитаних (11 працівників) іноді використовують у своїй роботі інструменти ШІ (ChatGPT, Gemini, Claude, Copilot, Napkin, Gamma, Suno, NotebookLM тощо). 11,5 % (3 бібліотекарі) роблять це регулярно, така ж кількість респондентів декілька разів експериментувала із цими технологіями. 34,6 %, тобто 9 працівників, не використовує ШІ взагалі.

Найчастіше інструменти штучного інтелекту застосовують для (запитання із можливістю вибору декількох варіантів) пошуку ідей (16 відповідей – 72,7 %), написання текстів (12 відповідей – 54,5 %) та створення зображень (6 відповідей – 23,7 %). Рідше з метою «витягування» тексту з фото (3 – 13,6 %), створення презентацій та інфографіки (2–9,1 %) й отримання швидкої інформації (1– 4,5 %).

Аналіз відповідей працівників ВОБЮ на запитання «Які робочі завдання забирають у вас найбільше часу?» показав, що значна частина робочого часу припадає на три основні блоки завдань. По-перше, це інтелектуально-креативна робота: написання сценаріїв заходів, розробка квестів для молоді, створення відеопрезентацій та віртуальних виставок. По-друге, значний ресурс поглинає технічна та аналітична діяльність, зокрема ведення статистики, складання звітів, індексування документів та розпис статей. По-третє, вагоме місце займає інформаційна комунікація – наповнення вебсайту, популяризація фонду в соцмережах та пошук інноваційних ідей для залучення читачів. Окремо фахівці виділили специфічні часозатратні процеси, як-от відбір літератури на списання, реставраційний аналіз та робота з боржниками.

Відповіді на запитання про робочі завдання, які працівники хочуть оптимізувати, підтвердили запит колективу на технологічну модернізацію робочих процесів. Найбільше опитаних прагнуть оптимізувати підготовку звітності та обробку статистичних даних. Другим за пріоритетністю напрямом є генерація контенту: написання сценаріїв, текстів для заходів, популяризація книжкового фонду в соціальних мережах та створення візуальних презентацій. Також фахівці вказали на необхідність автоматизації інформаційного пошуку (зокрема для тематичного підбору літератури) та комунікації із користувачами.

Половина респондентів (13 бібліотекарів) підтримує та позитивно ставиться до використання штучного інтелекту в роботі бібліотеки. 8 фахівців (30,8 %) обрали варіант «скоріше позитивно», 4 (15,4 %) – «нейтрально», 1 (3,8 %) – «насторожено».

Важливим аспектом дослідження стало виявлення основних побоювань щодо впровадження ШІ. Згідно з отриманими даними, найвагомішим є ризик виникнення помилок та отримання недостовірної інформації – цей варіант обрали 16 респондентів (61,5 %). Питання складності використання нових інструментів турбує 7 опитаних (26,9 %), а аспекти конфіденційності даних – 6 (23,1 %). Стурбованість щодо заміни людей технологіями висловили 5 працівників (19,2 %). Лише 3 респонденти (11,5 %) зазначили, що не мають жодних побоювань.

80,8 % бібліотекарів (21 людина) підтвердили потребу в здобутті нових знань та розвитку практичних навичок застосування штучного інтелекту. Серед найцікавіших для працівників тем – освоєння інструментів для генерації текстів та створення візуального контенту (зображень та презентацій). Також значна частина колег виявила інтерес до створення інфографіки та музики. Важливо, що частина респондентів зазначила: «цікавить усе» та «все перераховане», що свідчить про високий рівень відкритості до інновацій та готовність до всебічного опанування технологій штучного інтелекту.

Отже, результати дослідження свідчать про те, що фахівці Волинської обласної бібліотеки для юнацтва демонструють високу готовність до інновацій, адже понад 80 % опитаних мають позитивне ставлення до новітніх технологій та висловлюють запит на розвиток практичних навичок роботи з ШІ».

PS. Отримані відповіді стали основою для розробки практичного мінікурсу для працівників ВОБЮ щодо основ роботи зі штучним інтелектом. Навчання відбуватиметься щотижня у квітні – травні 2026 року.