ТРЕНІНГ «НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНА ДЕСЕНСИБІЛІЗАЦІЯ В РОБОТІ З ТРАВМОЮ ВІЙНИ»

20 – 23 жовтня Віра Кумановська та Валентина Михальчук навчалися на тренінгу «Нейропсихологічна десенсибілізація в роботі з травмою війни». Навчання організовано у межах міжнародного проєкту «Сила в тиші» у партнерстві з ГО «Всеукраїнська ліга українських жінок», ініціативи, що підтримує розвиток фахової допомоги для тих, хто постраждав від війни.

Лектори тренінгу Марія Петрова та Ева Дзєдушицька (співавторки методу «Нейропсихологічна десенсибілізація в роботі з травмою війни» та експертки з економіки та психології) стверджують у робочому зошиті для учасників навчання: «Війна змінює все – зовнішній світ, внутрішній ландшафт людини, психологічні потреби та глибину травм. У цих умовах фахівці та активні учасники громад можуть і мають володіти не лише теоретичними знаннями, а й ефективними інструментами підтримки себе та інших. Саме тому ми створили цей тренінг і робочий зошит – як підтримку для глибокого, структурованого навчання та практичного занурення в метод нейропсихологічної десенсибілізації.

Метод поєднує тілесні, сенсорні, когнітивні, образні та символічні підходи, що дозволяє ефективно працювати навіть у тих випадках, коли класичні вербальні інструменти є недостатніми або недоступними.

Цей формат підходить як для фахівців, так і для ветеранів, волонтерів, представників спільнот, які прагнуть підтримати себе, своїх побратимів, колег або громади».

Модератори тренінгу:

Ева Дзєдушицька – психотравматолог, спеціалістка у сфері воєнної травми, гіпнотерапевтка, авторка методу нейропсихологічної десенсибілізації, членкиня National Guild of Hypnotists (NGH, Польща);

Марія Петрова – голова Національної ради психологів України, клінічний психолог, спеціалістка з кризової психології та підтримки ветеранів;

Віта Дженжера – перша заступниця голови Національної ради психологів України, клінічний психолог, координаторка програм підтримки для родин військових, учасників бойових дій»;

Доктор Жан-Марі Дешан – лікар, фахівець із гомеопатичної медицини, з великим досвідом гуманітарної допомоги.

Учасників навчання чекав практичний супровід до глибокого структурованого навчання та занурення у метод, знайомство з техніками та простір для рефлексії.

Тренінг базувався на усвідомленні:

«Тіло – індикатор глибини досвіду.

Дозування – травма не терпить поспіху.

Контекст – адаптуй техніки до групи, середовища, стану.

Ресурси – твоя присутність – це вже терапія.

Межі – екологічність і професіоналізм понад усе.

Тренінги проходять… Ти – не просто учасниця тренінгу. Ти – частина фахової спільноти, що щодня вибудовує психічну стійкість України».