17 червня стали слухачами
онлайн-конференції «Застосування штучного інтелекту в бібліотеках у контексті
цифрової трансформації суспільства», яку організувала Публічна бібліотека імені
Лесі Українки міста Києва.
Це була чудова можливість дізнатися про
останні тенденції, потенційні переваги та виклики, які несе впровадження ШІ в
бібліотечну сферу. У
сучасному інформаційному суспільстві бібліотеки виступають важливим
каталізатором доступу до знань та культурної спадщини. Однією з останніх інноваційних
технологій, що приносить значні зміни до галузі бібліотечного обслуговування, є
використання нейронних мереж, які також називають мовними моделями штучного
інтелекту.
Провідним спікером конференції став
Олексій Зарицький, викладач Київського інституту бізнесу і технологій, який
поділився своїми знаннями та практичними кейсами.
Спікер розкрив, як штучний інтелект може
оптимізувати роботу бібліотек, покращити доступ до інформації та зробити
бібліотечні послуги ще більш ефективними та зручними для користувачів. Олексій дав
цінні лайфхаки проти галюцинацій в ШІ (згенерованої штучним інтелектом відповіді
на запит, яка містить неправдиву або оманливу інформацію, подану як факт),
познайомив з корисними інструментами роботи з текстами, радив, як краще
сформувати завдання для генерації картинок у ChatGPT.
Інна Іванова, завідувачка відділу
науково-методичної роботи Публічної бібліотеки імені Лесі Українки міста Києва,
підкреслила: «Сьогодні бібліотеки
зберігають цифрові ресурси, а також традиційні матеріали та пропонують
різноманітні цифрові послуги для полегшення доступу до інформації, крокуючи в
ногу з технологічним розвитком. Разом із цифровими послугами використовуються
технології штучного інтелекту як потенційного інструменту для підвищення
ефективності діяльності бібліотек. Використання ШІ в бібліотеках може полегшити
роботу як персоналу, так і користувачів, покращити бібліотечне обслуговування. Напрями
застосування штучного інтелекту в бібліотеках – розв’язання проблем та
прийняття рішень у сферах виявлення інформації за допомогою голосової
ідентифікації та ідентифікації зображень, каталогізації документів, підготовки
колекції, технічних послуг, довідкових послуг, запитів, предметного
індексування, визначення інформаційних потреб користувачів, пошуку в базі даних
та постачання документів».
Немає коментарів:
Дописати коментар