6 червня Жива сучасна бібліотека - БФ Бібліотечна країна
запросила на онлайн-захід «Списання і робота з фондом без купюр. Практика та
досвіди».
В прямому ефірі на сторінці Жива сучасна бібліотека - БФ
Бібліотечна країна мали можливість отримати чимало цікавої інформації.
Про традиції формування фондів публічних бібліотек –
рознарядки та цензуру аргументовано розповів Кметь Василь Федорович, кандидат
історичних наук, директор Львівської муніципальної бібліотеки.
Багаторічний досвід очищення фондів від російськомовної
літератури презентувала директорка Львівської обласної бібліотеки для юнацтва
ім. Романа Іваничука Тетяна Пилипець: «Із 120 000 фонду ми залишили
68 000, очистивши бібліотеку від застарілої російськомовної літератури,
розцінивши її, як ідеологічну зброю».
Про мультикультуралізм, популяризацію української книги
на півдні, зустрічі з письменниками, співпрацю з ліцеями та коледжами розповіли
працівники Центральної міської бібліотеки, м. Чорноморськ. До речі, серед
видань, які популяризують у Чорноморську – книга Надії Гуменюк «Вересові меди».
Складнощами популяризації української книги в
русифікованому регіоні поділилася завідувачка науково-методичного відділу
Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки, Марія Захарченко. 17
громад Сумщини знаходяться у зоні бойових дій. Місцева влада дбає про
поповнення фондів бібліотек, особливо в Тростянецькій, Липоводолинській та
інших громадах. У бібліотеці відбувся книжковий форум «Любов до книги нас
єднає». В книгозбірнях активно працюють клуби поглибленого вивчення української
мови практикують акції «Підвішена книга», «Балакучі закладочки» з QR-код,
флешмоби до Дня поезії.
Про проблеми поповнення фондів розповіли колеги з
Деканської публічної бібліотеки з Полтавщини.
Як бібліотеці жити без фонду і примножити кількість
читачів — поділилася досвідом культурна менеджерка, головна бібліотекарка
Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки Good Library Юлія Лисюк. Луганська
ОУНБ позбавилася імені Максима Горького, як символу поневолення. Юлія мріє про
майбутню бібліотеку, книги для якої вже збирають її давні поціновувачі.
Креативними варіантами на теми: що робити з
багатотисячним фондом російської літератури, якщо списання не вихід, як
поповнити фонди, якщо фінансування не достатньо, – поділиться Катерина Алексєєнко,
модератора заходу, бібліотекарка та культурна менеджерка. Вона порадила
російську літературу виділити, як зарубіжну, розповіла про наліпки на книги, де
зазначали на україномовних книгах «Автор підтримує агресію росії проти України»
тощо.
Серед роздумів та рекомендацій щодо формування
бібліотечних фондів та змін на позитивне образу української літератури від
літературознавця Ростислава Семківа варто виділити:
- наші читачі значно радикальніші, ніж ми думали, вони
вимагають виключити російськомовну літературу із книгозбірень;
- потужність російської літератури перебільшена, є значно
потужніші, але менше відомі;
- українська література недостатньо оцінена, є чимало
культових постатей, які вимагають переосмислення – Іван Котляревський Тарас
Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Василь Стус;
- важливий ресурс – класична українська історична
література, твори письменників з еміграції, поезія шістдесятників та сучасних
авторів.
Найцікавіше у скринах:
Немає коментарів:
Дописати коментар