Завдяки Миколаївській обласній бібліотеці для юнацтва ми
мали змогу 31 січня почути на онлайн конференції Світлану Талан – письменницю,
книги якої найактивніше видаються в Україні. Читачі люблять її романи за
емоційність, бо пише вона щиро, душевно, до жалю. Теми ж до них підказує саме
життя.
Багато років рідним містом авторки був Сєвєродонецьк. Одного
дня настав момент, коли їй довелося покинути свій дім: «Зараз живу на
Львівщині. Вже звикла. Не думаю, що війна закінчиться швидко. Та, не зважаючи
на сум, працюю, бо отримую листи від читачів, що не дає опускати руки. Їм я
дякую за підтримку».
Світлана Олегівна вела рубрику у журналі «Борисфен», де
розповідала про життя по обидва боки розмежування Луганщини. «Так я тримала
свій фронт», – каже вона.
Автобіографічними авторка називає «Оголений нерв» та «Не
вурдалаки». «Оголений нерв» – це книга й
про окупацію 2014 року: «Записувала, що відчувала в той час, писала роман
частинами, все, що чула і бачила як пересічна жителька міста. Коли занесла його
в редакцію, то мене запитали – чи впевнена я, що хочу видати цю книгу, мовляв,
у мене з’явиться багато ворогів. Та я сказала, що і друзів теж!»
У творах письменниці – реальні життєві долі. Особливо це
стосується роману «Повернутися дощем» – продовження книги «Оголений нерв».
Волонтеркою вона їздила на передову з допомогою. Одного разу вона познайомилася
з хлопцями, які вижили в іловайському котлі. Записала їхні історії. Та вийшло
так, що зв’язок втратився. І лише через два роки, вже після виходу книги,
вдалося відновити спілкування, коли один з них натрапив на повідомлення в
мережі про вихід книги з історіями, що сам розповідав.
Одна з болючих тем у творах Талан – СНІД , хвороба, яку
приховують. Вивчаючи її та спілкуючись з людьми, які страждають від цієї
недуги, дуже перейнялась та, як зауважує сама, відчула повноцінно, як це – жити
з такою таємницею, бо люди, дізнавшись, реагують дуже агресивно.
За патріотичні твори Світлану Талан у ЛНР засудили до
розстрілу як за такі, що мають екстреміський характер.
Письменниця веде блог «Інформаційний супротив Світлани
Талан» про те, як живе зараз Сєвєродонецьк. Хоч каже: «Від літа зв’язку немає,
тому матеріалу зовсім мало. У них блокований зв’язок та нема інтернету».
Книги цієї авторки є у нашій бібліотеці. Однак велика їх
частина постійно знаходиться на руках у читачів, не затримуючись надовго на
бібліотечних полицях. І не дивно, адже життя сучасної людини вирує на їх
сторінках, пульсуючи у скронях читачів живими емоціями щирості, любові,
співпереживання та жалю.
Валентина Романишина
Немає коментарів:
Дописати коментар