9 лютого 2023 року провели онлайн заняття для вчителів музичного
мистецтва та мистецтва, слухачів курсів Волинського інституту післядипломної
педагогічної освіти, – Зоя Корчинська розповіла про можливості дистанційного
обслуговування, нові проєкти, інформаційні ресурси бібліотеки. Слухачі
переглянули віртуальні виставки, підготовлені працівниками нашої бібліотеки та
присвячені діячам мистецтва України та світу.
Наталія Олійник розповіла про Семена Степановича Гулака-Артемовського
(1813-1873) – українського композитора, співака, бас-баритона, драматичного
артиста, драматурга, племінника письменника Петра Гулака-Артемовського. Якби він
не написав більше нічого, окрім першої опери на україномовне лібрето
«Запорожець за Дунаєм» – цього по-справжньому народного твору, то й тоді б його
ім’я навіки зосталося б в історії українського і світового мистецтва.
Долю Семена Гулака-Артемовського вирішив його прекрасний
голос. У 1838 році, коли юнак навчався у київській бурсі, на його талант
звернув увагу Михайло Глінка, який шукав виконавця партії Руслана у щойно
написаній опері «Руслан і Людмила» й узяв його з собою до Петербурга. Там Глінка
спочатку сам давав молодому співакові уроки вокалу, а 1839 року організував на
його користь кілька концертів і на зібрані кошти відправив учитися за кордон.
Побувавши в Парижі, Гулак-Артемовський виїхав до Італії, де після двох років
навчання дебютував у флорентійській опері.
У 1842 році Гулак-Артемовський повернувся до Росії і
протягом 22-х років, до 1864-го, поки не почав втрачати голос, був солістом
імператорської опери в Петербурзі, а в 1864-1865 роках – Большого театру в
Москві.
Широку популярність Гулаку-Артемовському як композиторові
принесла опера «Запорожець за Дунаєм», датована 1862 роком, яка стала
українською музичною класикою. У 1863 році відбулося польське повстання.
Імператорський уряд ввів цензурну заборону на будь-які прояви національних
культур, в тому числі і на розвиток української драматургії та театру. Протягом
20 років «Запорожець за Дунаєм» ставився лише в аматорських театрах. І лише 11
липня 1884 року відома опера була виконана українською трупою у Ростові-на-Дону.
Виставу представив Марко Кропивницький силами трупи Михайла Старицького.
Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського
посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою» (присвячена Тарасу
Шевченку, з яким автор товаришував із 1838 року), «Спать мені не хочеться», «Ой
на горі та й женці жнуть» – рапсодія зі збірки з семи пісень під загальною
назвою «Українська свадьба».
В Україні Гулак-Артемовський побував у 1843 році з метою
добору співаків та у 1850-му, коли гастролював з італійською оперною трупою.
Слухачі прослухали виконання творів композитора, переглянули
уривки однойменних фільмів, знятих за мотивами опери (1953 рік, режисер Василь
Лапокниш; 2007 рік, режисер Микола Засєєв-Руденко).
Вони переконалися, що на сьогодні опера Семена Гулака-Артемовського
«Запорожець за Дунаєм» залишається однією із найпопулярніших українських опер –
її ставлять не лише в Україні, але і в оперних театрах світу. Вона завжди
дивувала й радувала глядачів і слухачів життєво правдивими образами українців,
їхнім незборенним духом, постійним прагненням до волі й щасливого життя,
запальною, життєстверджуючою музикою, створеною самою душею українців на його народнопісенному
фольклорі… Творча доля опери продовжується – попереду нові зустрічі з нею
сучасників і наступних поколінь. Адже справедливо кажуть про те, що мистецтво –
вічне.
Немає коментарів:
Дописати коментар